За його планом, якщо міна б з якихось причин не вибухнула або кортеж не поїде Малою Садовою, то четверо «метальників», що перебувають на вулиці, мали кинути в царську карету бомби. Якщо і після цього Олександр II залишився б живим, то Желябов мав би стрибнути в карету і заколоти царя кинджалом.
Четверо народовольців — Ігнатій Гриневицький, Микола Рисаков, Олексій Ємельянов, Тимофій Михайлов — зайняли позиції вздовж набережної Катерининського каналу і чекали на умовний сигнал від Перовської (змах хустки), яким мали кидати бомби в царську карету. Царський кортеж виїхав на набережну.
Народовольці своєю метою ставили примус влади до демократії навіть ціною смерті уряду. Такі дії вважалися своєрідною зброєю політичної боротьби. Учасники щиро вірили, що вбивство Олександра приведе країну до революції та зробить країну вільною.