Злякавшись своїх власних фантазій, Микита біжить працювати до матері, але засинає дорогою. Повернувшись увечері, хлопчик бачить у себе вдома невідомого чоловіка – це його батько повернувся з війни.
Потім Микита обходив усю хату, виходив у сіни, де бачив дзижчать мух, павука, горобця. Всіх їх хлопчик знав і від них йому було нудно, він хотів дізнатися про щось нове.
У хлопчика здригнулося серце. Дивлячись на сонце, він покликав дідуся і побіг до хати. На городі стояв старий пень. Подивившись на нього, Микита побачив, що це голова людини з очима, носом та ротом, який посміхався.
Порожня діжка / У ній жив маленький чоловік, удень він спав, а вночі виходив назовні, він вкрав ножиці. Криниця / Там на дні живуть маленькі водяні люди. Ростом вони з горобця, але товсті, безволосі, мокрі та шкідливі. Дві земляні нори / Там жили змії, виповзуть уночі і вжалять матір уві сні, і мати помре.