До середини XV століття до імперії були приєднані Сербія, Болгарія, Албанія, Крим та більшість Греції. У 1453 був завойований важливий опорний пункт християн на Сході, столиця Візантії – Константинополь. У XVI столітті османами були підкорені багато островів в Егейському морі, Угорщина, Трансільванія, Хорватія та Боснія.
Поступово посилившись, османи захопили величезні території, що включали весь Балканський півострів, Малу Азію, Північну Африку до Марокко, Сирію, Палестину, Аравійський півострів, Месопотамію, Закавказзі, Крим. У 1402 середньоазіатський завойовник Тимур розгромив османів у битві під Анкарою.
Війна за незалежність Туреччини 1919-1922 років закінчилася перемогою турків під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка. 1 листопада 1922 року було скасовано султанат, а 17 листопада 1922 року — останній султан. Османської імперії Мехмед VI покинув країну.
Війна закінчилася 1699 року поразкою Османській імперії та Карловицьким світом, яким від Туреччини відійшла величезна територія.