У середині XIXв. Місто було оточене майже шестикілометровою фортечною стіною із сирцевої цегли. Висота стін досягала восьми метрів при товщині біля основи до шести метрів.
Початком будівництва Ічан-Кали прийнято вважати 1598 рік. Саме цього року через чергову зміну русла течії річки Амудар'ї столиця хорезмської оази була перенесена з Гурганджа (Ургенча) до Хіви. Ічан–Кала обнесена масивною стіною, висота якої варіюється від 8 до 10 метрів, а ширина – від 5 до 6 метрів.
Dishan Qal'a) – назва історичного зовнішнього міста Хіви. У Хіві існував традиційний поділ міста на дві відокремлені одна від одної частини: внутрішнє місто (шахрістан) – Ічан-Кала (буквально: внутрішнє оборонне коло) та зовнішнє місто (рабад) — Дешан-Кала (Зовнішнє оборонне коло).
Але найбільше вражає те, що Ічан–Кала – не просто застигло місто-музей, а жива заселена частина міста. Тут мешкає до 300 сімей, в основному вони займаються ремісництвом. Глиняна стіна (більше 2 км завдовжки, висотою до 10 м та 5-6 м завтовшки), навколишнє місто має четверо воріт – на кожній стороні світла.