Гренландія стала датською колонією в 1814 році і була визнана частиною Данського королівства з 1953 новою редакцією датської конституції.
Зразки ДНК, витягнуті з крижаних кернів, свідчать про те, що 450-800 тисяч років тому тут росли ялинки та сосни, в яких жили метелики та метелики. Крім того, є свідчення того, що льодовий покрив Гренландії більш стійкий до потепління, ніж прийнято рахувати.
Після закінчення терміну свого вигнання Ерік Рудий у 986 році повернувся до Ісландії та почав заохочувати місцевих вікінгів до переселення на нові землі. Він назвав острів Гренландією (Норв. Grønland), яка дослівно означає «Зелена земля».
Європейцями Гренландія була відкрита 982 року, коли на острів висадилися норвезькі вікінги під керівництвом Еріка Торвальдсона Рудого, який через кровну помсту був змушений покинути Ісландії. Ерік заснував тут колонію і дав острову назву, що означає "Зелена земля".