Історія Термін спочатку виник у XVIII столітті у Франції, хоча сама техніка живопису гуашшю значно старша — вона використовувалася в Європі в середні віки. Гуашшю виконували книжкові мініатюри вже в Середні віки, зазвичай разом з аквареллю.
Гуаш з'явилася у Середньовіччі цими фарбами малювали книжкові мініатюри. Пізніше їх почали використовувати для підготовчих ескізів та етюдів разом із олівцем чи вугіллям. В Росії гуаш відома з XVIII століття, але популярним матеріалом вона стала лише на рубежі XIX-XX століть.
Походження терміну Термін гуаш (від фр. gouache, від італ. guazzo «водна фарба, плескіт») прийшов з Франції, де з'явився у XVIII столітті, хоча техніка живопису гуашшю в європейських країнах була відома ще в середні віки. Гуаш спочатку була одним із видів акварелі.
Гуаш складається з добре перетертого пігменту, сполучної речовини – гуміарабіку та пластифікатора – фруктової камеді, декстрину та гліцерину. Для більшої щільності в гуашові фарби зазвичай додають білила. Через це після висихання фарба стає трохи білуватою.