Гоголь дуже сильно був прив'язаний до свого песика Джозі породи мопс, подарованої йому Пушкіним Коли ж собачка здохла (Гоголь тижнями не годувала тварина), на Миколу Васильовича напала смертельна туга та зневіра.
Незадовго до смерті письменник стверджував, що чує якісь потойбічні голоси. Однією з головних фобій Миколи Гоголя була боязнь бути похованим живцем. Він постійно носив з собою у кишенях цукорякий гриз за роботою.
Існує думка, що письменник помер від виснаження через надмірного аскетизму, викликаного психічною хворобою. Професор психіатрії Д. Є. Мелехов вважає, що письменник був схильний до маніакально-депресивного психозу або нападоподібної шизофренії, яка виявилася в нездоровій формі релігійності.