У програму обов'язково були введені курси політичної грамоти. Остаточно перемогти неписьменність радянському уряду вдалося лише до кінцю 1930-х років. Так, за даними перепису 1939 року, грамотність осіб віком від 16 до 50 років наближалася до 90%.
14 серпня 1923 року вийшов декрет Раднаркому РРФСР «Про ліквідацію безграмотності», який доповнив декрет від 26 грудня та встановив 1072 інструктивні школи (574 ліквідаційні пункти та 498 шкіл для малограмотних). Восени 1923 року було створено Всеросійське добровільне товариство «Геть неписьменність».
Вона має домогтися найкоротший термін загальної грамотності…». 26 грудня 1919 р. Рада Народних Комісарів (РНК) ухвалила декрет «Про ліквідації безграмотності серед населення РРФСР».
У 1922 р. було проведено Перший Всесоюзний з'їзд ліквідації неграмотності: там було вирішено насамперед навчати грамоті робочих промислових підприємств і радгоспів у віці 18-30 років (термін навчання збільшили до 7-8 місяців). Ще за два роки – у січні 1924 р. – XI Всеросійський з'їзд Рад 29 січня 1924 р.