Вважається, що найдавніший ключ археологи виявили у гробниці фараона Рамсеса ІІ Великого (XIII ст. до зв. е.). Був він дерев'яний і дуже простий: із зубцями, від штифтового замку.
Історики називають цей період "бронзовий вік", але перші замки були виготовлені з дерева столярами чи теслярами. Найстаріший на сьогодні замок був виявлений у 1843 року експедицією Еміля Боти у палаці ассирійського царя Саргона II (721—705 рр. до н. е.)
Ключі були дуже довгі, серпоподібні та незручні у носінні. Інший давньогрецький замок був набагато менш надійним. Засув, закріплений на двері з внутрішнього боку, утримувався в закритому положенні мотузкою, зав'язаною вузлом, розв'язати який міг тільки той, хто його зав'язав.
Ключ вставлявся в паз дверей, і особливим чином збудовані кілочки підходили під тумблер засуву дверей. Ключ треба було рухати знизу вгору, тоді кілочки виштовхували тумблер із засуву і той легко висувався. Винахід здається простим для сучасної людини, але для Стародавнього Єгипту воно було дуже хитромудрим.