У VIII столітті наймані, згідно з письмовими джерелами, займали землі в міжріччі Орхона і Верхнього Іртиша, на території Західної Монголії. Найманська спілка складалася з 8 племен. Слово «найман» монгольською означає «вісім». Найманська конфедерація мала назву «сегіз-огуз» від назви річки Сегіз у Монголії.
Традиційно вважається, що наймані у складі казахів є нащадками середньовічних найманів. За іншою версією наймані – Це частина кара-китаїв, що відкололися, – монгольського племені, яке переселилося в Казахстан в 1125 році. Відповідно до третьої версії наймані – це нащадки тюркського племені сегіз-огуз.
Наймани були вихідцями з Алтаю. У XII ст. вони сформували свою ранньофеодальну державу на Алтаї.
Держава найманів стало відомим у другій половині XII ст. Столицею держави було місто Балікти на березі річки Орхон. Держава досягла свого розквіту за найманського хана Наркеша Даяна (1160–1203 рр.)