Пожертвування призначені для жебраків і бідних, для тих, хто займається їх збиранням і розподілом, і для тих, чиї серця хочуть завоювати, для викупу рабів, для боржників, для витрат на шляху Аллаха та для мандрівників. Такий припис Аллаха.
Мусульманін винен виплачувати закят тільки тим, хто за шаріатом має право на нього. Він повинен робити це за власним бажанням, щиро виконуючи свій обов'язок перед Аллахом. І тоді його совість перед Всевишнім буде чиста, і він заслужить велику нагороду та відшкодування майна.
Виплачувати закят повинні всі самостійні, вільні, дієздатні дорослі мусульмани, а виручені кошти, йдуть у фонд допомоги тим єдиновірцям, які потребують.
Також виплата заклята уль-Фітр є обов'язковим для невірного, якщо ті, кого він зобов'язаний утримувати, є мусульманами. Якщо чоловік бідний, а заможна дружина, то вона не зобов'язана виплачувати закят ні за нього, ні за себе, але все-таки їй бажано виплатити його, і це вважатиметься за її бажану милостиню.