Після звільнення Солженіцин був відправлений на поселення «навічно» (село Коктерек Джамбульської області, Південний Казахстан). Працював учителем математики та фізики у 8—10-му класах місцевої середньої школи імені Кірова.
На той момент Солженіцин вже мав офіцерське звання — і, тим не менш, він був заарештований і засуджений до восьми років ув'язнення. Перший час Солженіцин відбував покарання у так званій «шарашці».
Лікар-онколог Ірина Філіппова спростовує факт того, що письменник має був рак шлунка. Вона каже про те, що в нього була ліпосаркому. Цю пухлину можна видалити, але ступінь виникнення повторних утворень дуже велика. Першу операцію з її видалення Солженіцину провели у таборі у лютому 1953 року.