Побувавши резиденцією трьох королів, Версальський палац спочатку планувався як мисливський будиночок Людовіка XIII. Його син Людовік XIV переніс туди королівський двір та уряд і супроводив свої дії масштабними роботами зі збільшення палацу у 1682 році.
Версаль став резиденцією французьких королів і згодом – політичним центром країни. До ансамблю входять палац, парк, Великий та Малий Тріанон. Розмах і широта поєднуються тут із раціональністю побудови, характерною для французької класицизму.
Дуже багато людей страждало від цієї страшної хвороби. І кількість уражених зростала швидкими темпами. Французький король Людовік XIV мився лише за порадою лікарів двічі на життя. І ця процедура привела його в такий жах, що він зарікся не митися взагалі.
Легенда свідчить, що коли Людовіку XIV було 5 років, він гуляв у саду Тюїльрі і задивився у калюжу. Там відбивалося сонце. Хлопчик закричав – «Я сонце! Я сонце!» З того часу його так і стали називати – «король-Сонце».