abestāg, перс. اوستا) – збори священних текстів зороастрійців. Найстаріший пам'ятник давньоіранської літератури, складений на особливою, більш ніде не зафіксованою мовою, що називається в іраністиці «авестійським».
Вчення Зороастра було засновано на концепції дуалізму, що дозволяє пояснити існування у світі зла, основою якого була віра у єдиного бога. Зороастр ні в якому разі не відокремлює цих духів-богів у дві окремі складові, що могло б дати підстави говорити про абсолютний дуалізм.
Священної книгою у зороастризмі є Авеста. Згідно з нею, пророком і засновником зороастризму, а також автором самої Авести є Заратуштра (Заратустра, Зороастр, Зардушт).
Основний зміст Авести -вчення про непримиренну боротьбу світлого початку, уособлюваного Агура-Маздой (у грецькому написанні -Ормузд), і темного початку, зла, уособлюваного Ангра-Майнью (грецький Аріман). Агура-Мазда очолює сонм духів світла та добра -агурів. Ангра-Майнью – полчища духів зла та темряви – дів.