Фортеця, як правило, покликана захищати важливий у воєнному відношенні об'єкт: місто, вузол доріг, переправу через річку або гірський перевал. Так, наприклад, у Російській імперії Варшавська фортеця захищала саме місто та переправи через Віслу, подібні функції виконували фортеці Івангород та Новогеоргіївськ.
З часом облогова справа розвивалася, а головне з'явилася артилерія. Для протистояння їй і були вигадані фортеці бастіонного типу, вони ж – зіркоподібні фортеці. Як казав генерал Карбишев: «Обороняються не стіни, а люди. Стіни лише допомагають людям оборонятися».
Бастіон (італ. bastionato – будь-яка будівля, що виступає, від позднелат. bastillio – будувати зміцнення) – найважливіший елемент оборони в структурі фортеці епохи бастіонної фортифікації. Має п'ятикутну форму і розташовується найчастіше на кутах кріпосного валу (огорожі), а у великих фортець – і на прямих ділянках.