Млинці – головна ритуальна їжа масляного тижня, наочний символ весняного сонця та достатку. Багаті люди починали пекти млинці у понеділок, бідні – у четвер чи п'ятницю. Опару для млинців готували з особливими обрядами. Приготування першої опари трималося у таємниці від усіх домашніх і сторонніх.
Масляну на Русі зустрічали з веселощами, іграми та млинцями, які символізували кругле та рум'яне сонце. Це слов'янське свято з язичницьких часів уособлює початок весни. Люди вірили, що гарні та смачні млинці допоможуть задобрити сонце, яке відігріє землю та подарує багатий урожай.
Коли Масляна була язичницьким святом, важливим постаттю для слов'ян був Ярило — бог сонця. Люди вірили, що напередодні весни він бореться із морозами. І за однією з версій саме на його честь люди пеклі млинці. Круглі частування формою нагадували сонце — вісник тепла.
Млинці є основним частуванням та символом Масляної. Їх печуть щодня з понеділка, але особливо багато з четверга до неділі. Традиція пекти млинці була на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Бо саме бога сонця Ярило закликали прогнати зиму, а круглий рум'яний млинець дуже схожий на літнє сонце.