Пиротихника, устар. піротехнія (др. -грец. πῦρ «вогонь, жар» + τεχνικός від τέχνη «мистецтво, майстерність, вміння») — галузь техніки, пов'язана з технологіями приготування горючих складів та спалювання їх для подачі сигналу або створення візуального ефекту.
Завдання піротехніка – створення вражаючих вибухових та звукових ефектів, із застосуванням малих за обсягом та потужністю порохових зарядів та спеціальних хімічних речовин.
Практично всі петарди можна віднести до наступних видів: петарди (фітальні і теркові), бенгальські свічки (вони ж вогні), римські свічки, салюти, фонтани (вулкани, контурні свічки), сонце (вертаються навколо своєї осі), ракети, літаючі феєрверки розкручуються на землі і злітають вертикально вгору на висоту до 20 м).
При експлуатації піротехнічних виробів категорично забороняється:
- Роняти або кидати феєрверки;
- Зберігати феєрверки без пакування;
- Направляти працюючу ракету або «свічку» на людей, легкозаймисті предмети, кидати її в багаття;
- Носити вибухонебезпечні речовини у кишені або ще ближче до тіла;