Як правило, розвиток цієї мовної патології викликано неправильною будовою мовного апарату. Мова дитини при ринолалії має специфічне звучання: оскільки ця патологія передбачає порушення резонаторної функції носа, повітря надходить неправильно, що й провокує деформацію звуків.
Ринолалія – Порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату у дітей. Патологія характеризується не лише грубим спотворенням тембру голосу, а й стійкими розладами письма, фонематичного сприйняття, лексики та граматики.
При органічної відкритої ринолалії всі звуки вимовляються з носовим відтінком. Найбільш дефектні голосні звуки, тому що для них потрібно найсильніший піднебінно-глоточний затвор. Артикуляція приголосних зсувається дозаду, звуки спотворюються, набувають хриплуватий відтінок.
Наявність назального відтінку голосу відрізняє ринолалію від дислалії, яка характеризується лише порушенням звуковимови. Ринофонія: Порушення голосу. Вказує лише на специфічний назальний відтінок голосу, зміна тембру голосу без порушення артикуляції та вимови.