Особливість теоретичного мислення полягає в тому, що воно не зупиняється на зовнішній схожості або відмінності предметів та явищ об'єктивної дійсності, а досліджує їхню власну природу, розглядає їх зміни та зв'язки як моменти широкої взаємодії.
Теоретичне понятійне мислення – це таке мислення, користуючись яким людина у процесі розв'язання задачі звертається до понять, виконує дії в умі, безпосередньо не маючи стосунків з досвідом, який отримується за допомогою органів чуття.
Теоретичне мислення – мислення на основі теоретичних міркувань та висновків. Практичне мислення – мислення на основі суджень та висновків, заснованих на рішенні практичних задач. Теоретичне мислення – це пізнання законів та правил.
У разі, якщо досліджується лише готівкове буття, тобто зовнішня сторона дійсності, то в роботу включається емпіричне мислення індивіда. Якщо ж здійснюється акт опосередкованого, внутрішнього чи сутнісного буття, то в цьому випадку індивід використовує теоретичне мислення.