Судимість представляє собою особливе правове стан особи, обумовлене фактом засудження його за скоєння злочину якого-небудь покарання і що характеризується певними несприятливими йому соціальними і кримінально-правовими наслідками.
Судимість є правовий стан особи, обумовлене фактом засудження та призначення йому за вироком суду покарання за скоєний злочин і тягне за повторного вчинення цією особою злочину встановлені кримінальним законодавством правові наслідки.
Судимість 1. Особа, засуджена за скоєння злочину, вважається судимим з дня набрання обвинувального вироку суду в законну силу до моменту погашення або зняття судимості.
Судимість – правовий стан громадянина (особи), який був визнаний судом винним у скоєнні злочину, до якого було застосовано покарання та інші заходи кримінально-правового характеру.