Мілет, за назвою якого отримала свою назву та школа, на той час був найбільшим давньогрецьким містом на західному березі Малої Азії. До Мілетській школі відносять витоки давньогрецької, а відтак і європейської науки: фізики, астрономії, метеорології, біології та географії, а також (можливо) математики.
Мілетська школа була переважно природничо і не ставила теоретичних проблем буття і пізнання (тому правильніше говорити про її «натуралізм»); з неї починається історія європейської наукової космогонії та космології, фізики, географії (та картографії), метеорології, астрономії, біології та (можливо) …
Він, як і його попередники, першоосновою світу вважає певний вид матерії. Такою матерією він вважає необмежене, нескінченне повітря, що має невизначену форму. «Анаксимен… проголошує повітря початком сущого, бо з нього все з'являється і до нього все повертається»14.