У 1618 році Місто був розгромлений гетьманом Петром Сагайдачним. До 18 століття Місто став активно заселятися служивими та багатими дворянами, до меншої частини належали селяни. Після указу Петра I 1708 року Єлець став ставитись до Воронезької губернії. Основним доходом населення було вирощування пшениці та продаж хліба.
Єлець був одним із бастіонів, про який розбивалися численні набіги кочових племен. Місто багаторазово перегороджував шлях у російські землі половцям, печенігам, татарам, монголо-татарським завойовникам. Єлець належав до тих найважливіших оплот Русі, що, за словами лауреата Нобелівської премії Івана Буніна, «…
Місто входить до переліку історичних міст Росії. Населення – 102 362 особи (2020).
Єлець | |
---|---|
Населення | ↘99 875 осіб (2021) |
густина | 1413,26 чол./км² |
Агломерація | Єлецька |
Катойконім | ельчане, ельчанін, ельчанка |