Фард (араб. فرض, також фарз, فريضة, фари́за, мн. ч. فرائض, фараїд) — в шаріаті — вчинки та норми поведінки, включаючи норми благочестя та ритуальні дії, які наказано виконувати та дотримуватися як релігійних заповідей.
Здійснення руку – обов'язкового поклону "в пояс". Саджа – вчинення обов'язкового земного поклону. Той, хто здійснює молитву і земний уклін, повинен опуститися на коліна, торкнутися долонями статі, а також своїм носом і чолом. Фардом при поклоні є одночасне торкання підлоги носом і чолом.
Наприклад, під категорію «ваджиб» потрапляє припис, заснований на єдиному хадисі (ахад) чи аналогії; розпорядження-фард ж ґрунтуються лише на положеннях Корану, Хадіс-мутаватир і Хадіс-машхур.
12 фардів намаза: Шість із них є зовнішніми фардами, і називаються умовами намазу. А шість інших є фардами безпосередньо в намазі, і називаються руками намазу.