Відро утворилося від праслов'янського vědro, що означає «містище для води» і походить від слова vodā, яке так і перекладається – "вода". Зараз слово «відро» вважається застарілим і рідко вживається в письмовій та усній мові.
Слово «відро» є споконвічним. Воно прийшло в давньоруську мову із загальнослов'янської через старослов'янську і є широко вживаною досі. На думку дослідників, це слово є іменник, утворений за допомогою суфікса -р- від слова "вода" і буквально означає "ємність для води".
Відро (з наголосом на перший склад) – тепла, ясна, сонячна, суха погода (Незастосовно до зимової пори). Загальнослов'янське слово того ж кореня, що й вітер. У буквальному значенні – «вітряна (і тому ясна) погода», що встановилася надовго.
Коли Мануель Іалон винайшов першу у світі швабру і відро 1956 року, він і не підозрював, що його винахід одного разу гратиме життєво важливу роль у господарюванні по всьому світу, повідомляє The Local.