"Називати суботу відрадою" (Ісая 58:13). Суботній день – це день Господа, що завершує щотижня. Цього дня ми відпочиваємо та поклоняємося Богу. За часів Старого Завіту заповітний народ Бога дотримувався суботнього дня в сьомий день тижня, оскільки Бог відпочивав у сьомий день, завершивши створення Землі (див.
«Пам'ятай день суботнійщоб святити його» — одна з десяти заповідей Божих, така сама, як і «Не чини перелюбу». Суботу в Біблії названо днем Господнім, бо цей день освятив Бог і наказав нам святити його. У Святому Письмі від книги Буття і до книги Одкровення написано про святість суботи.
Вперше Біблія про особливий статус суботи згадує у другому розділі книги Буття, коли Бог благословив суботній день і освятив його (Бут. 2:3). Раніше Бог благословив створених ним риб, тварин і птахів (Бут. 1:22), потім людину, і нарешті, сьомий день, коли Він «почив».
Це слово буквально означає «Напередодні (дня) сонця», тобто «День перед неділею».