Рекрут (від фр. récruter – набирати військо) – особа, прийнята на військову службу рекрутській (військової) повинності чи найму.
Спочатку рекрутська повинность була загальною. Згодом від неї звільнили духовенство та купецтво: набирали лише селян та міщан. Рекрутов не надсилали Польща, Фінляндія та Бессарабія, які тоді входили до складу Російської імперії.
Як вибирали рекрутів Серед селян рекрути вибиралися общинним способом. На довічну службу закликалися молоді люди віком від 20 до 35 років. До старійшин доводилося лише необхідну кількість новобранців, а кого саме віддавати на довічну службу цареві, вирішували на місцях.