У єгипетській міфології скарабей шанувався як священна комаха богів Сонця і вважалася символом творчої сили Сонця, відродження в потойбіччя. Рух скарабея з кулькою гною зі сходу на захід символізує народження та рух Сонця на небосхилі.
«Скарабей» являє собою символ руху сонця, його творчу і життєдайну силу. Спостерігаючи за скарабеями, єгиптяни помітили цікаву особливість – жуки котять свої кульки завжди зі сходу на захід, а літають лише опівдні.
На перший погляд може здатися дивним, що звичайний гнойовий жук асоціювався у Стародавньому Єгипті з божеством, та й у наші дні єгиптяни вірять, що скарабей приносить багатство та удачу.
За уявленнями геліопольців він символізував сонце, що сходить. Так як скарабеї відкладають яйця в трупи тварин і в гній, давні єгиптяни вірили, що скарабеї з'являються з мертвої плоті, тому Хепрі уособлював силу воскресіння Сонця, нове життя.