Таким чином, у вченні Платона існування ідей як справжнє та «справжнє буття» протиставляється існуванню речей. Буття трактується Платоном як вічне, незмінне, як завжди однакове, як «тотожне себе».
Він сказав що буттям мають поняття речей – ідеї, самі ж речі відносяться до іншого світу, світу становлення. У вашому телефоні є частинка буттяале йому самому як матеріальної речі буття не властиво. А ось ваша ідея телефону, на відміну від самого телефону, не залежить ні від часу, ні від чогось ще.
На сьогоднішній день вислів СократаПлатон мені друже, але істина дорожче» більше, ніж фразеологізм. Воно стало ідеологією та принципом життя для багатьох людей і використовується у всіх ситуаціях, коли перед людиною постає моральний вибір: зайняти бік дружби або ж не відходити від справжньої точки зору.
Істина буття – це прагнення плинного буття до Благу. Для мислення бути істинним – означає рухатись двома шляхами: 1) шляхом постійної самосвідомості, філософської рефлексії; 2) шляхом спрямування своїх думок до Благу.