Предметом вивчення технічної термодинаміки є тіла та системи тіл середньої величини, доступні спостереженню у земних умовах. Ці тіла розглядаються на молекулярному рівні або вище, такі системи називають макросистемами.
Термодинаміка (грец. θέρμη – "тепло", δύναμις – "сила") – розділ фізики, що вивчає найбільш загальні властивості макроскопічних систем та способи передачі та перетворення енергії в таких системах. У термодинаміки вивчаються стани та процесидля опису яких можна ввести поняття температури.
Об'єктом вивчення термодинаміки є термодинамічна система, під якою розуміється обмежене у просторі макроскопічне тіло чи сукупність тіл, що у тепловому і механічному взаємодії друг з одним і довкіллям.
Перший початок термодинаміки лежить в основі Кірхгофа рівняння, що виражає температурну залежність теплового ефекту хімічної реакції. Другий початок термодинаміки служить основою вчення про рівновагу, зокрема хімічного.