Після загибелі Анни Вронський не міг уже повернутися до полку, він поїхав до Сербії і там загинув. Підтвердилися слова Купріна про те, що велике кохання – це завжди трагедія.
Ганні Кареніної на момент загибелі було 28 років, Вронському – 23 роки, старому чоловікові Ганни Кареніної – 48 років (на початку описаних у романі подій усім на 2 роки менше);
Син Сергій живе з батьком і на нього чиниться дуже сильний психологічний тиск – аморальна мати втекла з коханцем і кинула його. Ганна гостро відчуває охолодження Вронського до неї і це позначається її ставлення до дочки. Дівчинку НЕ люблять ні матір ні Батько.
Вронський важко переживає її загибель, психологічно зламаний і їде добровольцем до Сербії, де йде російсько-турецька війна (1877-1878), з вираженим наміром знайти смерть на полі бою.