«Сто днів» — період французької історії між поверненням до влади у Франції, що сталося 1 березня 1815 року. Наполеона I і розпуском урядової комісії, що відбувся 7 липня 1815 року, яка відповідала за виконавчу владу після другого зречення Наполеона І від влади.
Повернувся на французький престол у березні 1815 (на сто днів). Поразка при Ватерлоо змусило імператора вдруге зректися престолу 22 червня 1815 року. Свої останні роки прожив на острові Святої Єлени у полоні в англійців, де й помер від раку шлунка.
Прізвисько ж Craint-Plomb (з фр. – «Боящийся свинцю») було дано йому військовими через його відсутність у битві при Сольферіно.
Наполеон на Ельбі Після укладання Фонтенблоського договору 1814 року французький імператор Наполеон I Бонапарт був засланий на Ельбу. Йому дозволяли тримати особисту охорону із шестисот осіб, також Наполеон був оголошений Імператором острови. Морські кордони острови контролювали британські військові суди.