3-тє. По третьому відмінюванню змінюються іменники жіночого роду, що закінчуються на м'який або шиплячий приголосний: думка, гордість, гілка У разі шиплячих приголосних належність третьому відмінюванню орфографічно виділяється м'яким знаком: жито, миша, піч (на відміну від першого відмінювання: чіж, плюш, меч).
Щоб визначити відмінювання імені іменника, Спочатку визначаємо його рід. Потім виділяємо закінчення іменника в називному відмінку однини. А після — за родом та закінчення визначаємо відмінювання. От і все!
Наприклад: жінка, тато, жадібна. 2 відмінювання: іменники чоловічого роду з нульовим закінченням у початковій формі та іменники середнього роду, що мають у початковій формі закінчення -о, -е. Наприклад: пенал, кільце. 3 відмінювання: іменники жіночого роду, що мають у початковій формі нульове закінчення.
До першого відмінювання відносяться іменники чоловічого та жіночого роду із закінченнями – а -, – я -. До другого відмінювання відносяться іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та середнього роду із закінченнями – про -, – е -.