Доброчесність – Філософський і релігійний термін, що позначає позитивну моральну властивість характеру певної людини, що визначається її волею та вчинками; постійний діяльний напрям волі до виконання морального закону (заповідей). Є антонімом слів «гріх» та «порок».
Чесноти: перелік
- Розсудливість (лат. Prudentia)
- Мужність (лат. Fortitudo)
- Справедливість (лат. Justitia)
- Помірність (лат. Temperantia)
- Віра (лат. Fides)
- Надія (лат. Spes)
- Кохання (лат. Caritas)
Кохання – вища чеснота та основне поняття християнського морального вчення. Її основа в надмірній і абсолютній благості Бога: «Бог є любов» (1Ін.