Доброчесність розуміється Платоном як ідеал моральної незалежності та раціональності, що оберігають людину від мінливостей долі та від будь-якого посягання з боку інших людей.Sep 14, 2014
Доброчесність – Філософський і релігійний термін, що позначає позитивну моральну властивість характеру певної людини, що визначається її волею та вчинками; постійний діяльний напрям волі до виконання морального закону (заповідей). Є антонімом слів «гріх» та «порок».
Від Сократа та Платона йде традиція виділення чотирьох кардинальних чеснот: мудрості (розважливості), справедливості, мужності, поміркованості за Платону, мудрість є якістю споглядального розуму, чеснотою філософів.
Поняття чесноти – це поняття того, що робить її володаря добрим: доброчесний людина є морально доброю, чудовою або гідною захоплення людиною, яка добре, як слід надходить і відчуває.