Жорсткість води визначається наявністю в ній іонів кальцію та магнію.. Розрізняють жорсткість постійну та тимчасову (KН). Сума значень тієї та іншої жорсткості дає величину загальної жорсткості (gН).
Загальна жорсткість (gH) – це сумарна кількість розчинених в воді солей кальцію та магнію. У ній виділяють карбонатну (тимчасову, розчинну) та некарбонатну (постійну, нерозчинну) жорсткість.
Загальна жорсткість (GH) води є мірою вмісту солей кальцію та магнію. Ці солі безпосередньо впливають на обмін речовин рибок, рослин та мікроорганізмів. Вода з високим вмістом солей кальцію та магнію є жорсткою, з низьким – м'якою.
Карбонатна жорсткість є частиною загальної жорсткості та за аналогією з нею її прийнято вимірювати у німецьких одиницях вимірювання dKH і позначати як KH (Karbonathärte hängt).