Міф (від др. -грец. μῦθος – мова, слово; оповідь, переказ) – оповідання, що передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про богів і героїв і передбачає пріоритет режиму одночасності сприйняття і мислення.
Міфологія є сукупність подібних сказань про богів і героїв і, водночас, система фантастичних уявлень про світ. Міфологією називають і науку про міфи. Міфотворчість розглядається як найважливіше явище у культурній історії людства.
Міфи (грец. mýthos – переказ, оповідь, міф) в літературі, створення колективної загальнонародної фантазії, що узагальнено відображають дійсність у вигляді чуттєво-конкретних персоніфікацій та одухотворених істот, які мисляться первісною свідомістю цілком реальними.
1. Казка – Вигадана історія, в міфі можуть використовуватися реальні факти або псевдоісторичні дані. 2. Казка вчить чогось і показує різницю між добром і злом, міф розповідає про походження та устрій світу.