μονάδα, від ін.-грец. μονάς, μονάδος — одиниця, проста сутність, від μόνος — один) — згідно з піфагорійцями, позначала "божество", або "перша істота", "одиницю" або "єдине, як неподільна". Пізніше — багатозначний термін у різних філософських системах Нового часу та сучасності, у психології та езотериці.
Монада – це те, що в метафізиці зветься "Я-ЄСМЬ-Присутність", або дух. Це ядро кожної індивідуальної живої істоти, її божественне <Я>.
Отже, головне відмінність «атомістичного підходу» Лейбниця від «атомістичного підходу» атомістів у тому, що монада, в на відміну від атома, що є частиною і лише частью9, є передусім неподільне ціле, зване Лейбніцем «субстанцією», і навіть «формою», чи «ентелехією».
Стадія монади – Це стадія самотності, коли один із подружжя вмирає. Найважливіше тут те, наскільки людина вміє зберігати себе як особистість, що дозволяє йому повноцінно прожити решту життя.