Монархія – форма правління, за якої верховна державна влада належить одній особі – монарху (королю, царю, імператору, султану, еміру) і зазвичай передається у спадок. Монархія – одна з найдавніших форм правління. Найранішою формою монархії була деспотія.
μοναρχία «єдиновладдя» < μόνος «одинний, єдиний» + ἀρχή «влада, панування») — форма правління, за якої главою держави є монарх, що носить відповідний титул (король, цар, імператор, султан, емір, фараон тощо).
Монархія (грец. «єдиновладдя») – це форма правління, за якої верховна влада в державі повністю або частково зосереджена в руках одноосібного глави держави – монарха і передається їм у спадок.
У Європі монархій 12: Андорра, Бельгія, Ватикан, Великобританія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Абсолютною, теократичною (релігійною) формою правління наділений лише папа римський, який є монархом Ватикану.