Обиралися трибуни виключно з плебеїв, що збереглося і після рівняння станів: патрицій міг стати трибуном лише після формального transitio ad plebem (переходу до плебсу). За римською традицією, вибори трибунів вироблялися спочатку у куріатних коміціях, та був (з 471 року до зв. е.) у трибутних.
Народний трибун – Посадова особа, обирався з числа плебеїв і покликаний був захищати їхні права, використовуючи право вето (заборони) на рішення патрицій. Народні збори – найвищий державний орган. У його повноваження входило прийняття законів, рішень про війну та мир, обрання посадових осіб.
Народний трибун – це виборна посадова особа з числа плебеїв у Стародавньому Римі. Народний трибун мав захищати інтереси свого народу, плебеїв від свавілля магістратів, знаті.