Новий Завіт- друга частина Біблії, що йде за Старим Завітом. Складається із 27 книг. Поняття «Новий Завіт» було вперше вжито у Книзі пророка Єремії. Про Новий Завіт говорив апостол Павло у Першому та Другому Посланнях до Коринтян.
Новий Завіт (грец. Καινὴ Διαθήκη) – збори з двадцяти семи книг, що є однією з двох, поряд з Старим Завітомчастин Біблії. З християнської точки зору, Новий Завіт є Божим Об'явленням і є центральним відкриттям Богом Самого Себе і Своєї волі людям.
Як і всі Писання, Новий Завіт навчає і свідчить про Ісуса Христа та Його Божественність. Апостол Іван проголосив, що його мета в написанні свого Євангелія полягала в тому, щоб люди «вірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім'я» (Іван 20:31).
Завіт – Заповіт, повчання, рада, наказ, дані нащадкам, послідовникам. Завіт, у богословсько-релігійному слововжитку — урочиста обітниця чи договір, зазвичай між Богом та людиною (людством).