Плазміди (англ. plasmids) невеликі молекули ДНК, фізично відокремлені від хромосом та здатні до автономної реплікації.. Головним чином плазміди зустрічаються у бактерій, а також у деяких архей та еукаріотів (грибів та вищих рослин). Найчастіше плазміди є дволанцюжковими кільцевими молекулами.
Плазміди Плазміди, фактори спадковості, розташовані у клітинах поза хромосомами. До П. відносять генетичні фактори клітинних органел (мітохондрій, пластид та ін.)
«Плазміди IncP-1 – дуже ефективний засіб перенесення генів стійкості до антибіотиків між різними видами бактерій. Саме тому не має великого значення, в яких умовах навколишнього середовища, в якій частині світу чи якого саме виду бактерій з'являється стійкість до дії антибіотиків.
Розрізняють трансмісивні та нетрансмісивні плазміди. Трансмісивні (кон'югативні) плазміди можуть передаватися з однієї бактерії до іншої. Плазміди – Необов'язкові автономні елементи клітини. Їх можна усунути (елімінувати) з бактерії.