Презумпція невинності (лат. praesumptio innocentiae) — один із основоположних принципів судочинства, який полягає в тому, що особа вважається невинним, доки його вина в скоєному злочині не буде доведена в порядку, передбаченому законом, і встановлена вироком суду, що набрав законної сили.
praesumptio – припущення, очікування, надія) – припущення, яке вважається істинним доти, доки помилковість такого припущення не буде безперечно доведена. Презумпції широко використовуються в юриспруденції та в природничих науках, у другому випадку часто неявно.
приклад Вислів (навіть непрямий), що обвинувачений винний у скоєнні злочину, у тексті рішення, яке затверджує його/їє взяття під варту, буде порушенням презумпції невинності. Презумпція невинності діє протягом усього кримінального процесу, включаючи всі стадії оскарження.