Якщо бічний корінь розгалужується, то і коріння, що відходить від нього, будуть називатися бічним корінням. Коріння може рости зі стебла або, дуже рідко, з листя. Таке коріння називається підрядним.
Головний корінь утворюється із зародкового корінця і з'являється першим із насіння при його проростанні. Підрядними називають коріння, які з'являються на стеблах, листі, бульбах, цибулинах, кореневищах. Головний та придаткове коріння можуть розгалужуватися. При цьому на них утворюються бічні корені.
Бічні корені відходять від головного кореня у провідній зоні, тому вона називається зоною бічних коренів; придаткові або додаткові відходять від втечі. Коренева система з добре розвиненим головним корінням називається стрижневою, а та, де головний корінь губиться серед численних придаткових – мочкуватою.
Придаткове коріння (лат. radices adventivae) – коріння, що відходять від стебла або, рідше, від листя. У однодольних рослин, крім зародкового корінця зародка, при проростанні відразу розвиваються з основи стебла придаткове коріння.