Поліетилен низького тиску (ПНД) та полівінілхлорид (ПВХ) загальна назва двох основних полімерів, що використовуються у виробництві трубопроводів. Також виділяють окремий вид – поліетиленовий високий тиск, з якого виготовляються труби ПВД.
У відмінність від ПНД, які можуть застосовуватися практично для будь-якого середовища, труби ПВХ призначені лише для транспортування рідин. По трубопроводу з полівінілхлориду, як і поліетилену, можна пускати агресивні речовини: луги, кислоти, оксиди, солі тощо.
На відміну від гофротруб ПВХгофровані труби ПНД є горючими і відповідно до ПУЕ застосовуються для прокладання кабелю всередині негорючих конструкцій: у штробах стін, стяжках підлоги, для заливання в моноліт або під землею.
Полівінілхлорид (PVC) – термопластичний полімер вінілхлориду.