Загальна корисність являє собою сукупну ступінь задоволення потреби індивіда у разі споживання всіх одиниць будь-якого економічного блага. Гранична корисність – це корисність, яку споживач отримує від додаткової одиниці споживаного економічного блага.
Корисність блага чи товару — його здатність задовольняти будь-яку людську потребу. Корисність можна розділити на об'єктивну та суб'єктивну. Проблема виміру суб'єктивної корисності у тому, що кожна людина може мати свою оцінку корисності, що істотно відрізняється від середньої.
Гранична корисність (MU – англ. – marginal utility) – це приріст корисності, що отримується споживачем з додаткової одиниці конкретної продукції. Загальну корисність можна визначити як TUn = U1+U2+… +Un, де Un – корисність останньої одиниці блага, n – номер кінцевого блага у його кількості.