Суть теорії полягає в тому, що всі події у Всесвіті відбуваються у чотиривимірній системі координат. Три з них просторові, а четверта – час. Тіла своїми масами викликають викривлення метрики цього ейнштейнівського чотиривимірного простору.
У 1905 році Альберт Ейнштейн опублікував спеціальну теорію відносності (СТО), яка пояснювала, як інтерпретувати рухи між різними інерційними системами відліку – просто кажучи, об'єктами, що рухаються з постійною швидкістю по відношенню один до одного.
Загалом теорії відносності властивості часу змінюються локально. У кожній точці вашого простору знаходиться скільки матерії. Ця матерія у свою чергу викликає гравітацію, а гравітація визначає, як протікатиме час у цій точці.
Однак найвідоміше практичне застосування – це глобальні супутникові системи позиціонування (GPS та ГЛОНАСС). Їхній основний принцип роботи заснований на трансляції сигналів із супутників, що містять дані про точні координати супутника та бортовий час.