Вторинні імунодефіцити — це ті, що виникли протягом життя під впливом якихось факторів, що призвели до стійких змін імунітету, можливо довічно, але не завжди. Вторинний імунодефіцит може пройти без лікування: якщо, наприклад, пішов фактор, що впливає. ПІД обов'язково потрібно лікувати.
Найчастішими ускладненнями вторинного імунодефіциту є важкі інфекційні захворювання: пневмонія, сепсис, абсцес та флегмона. Їх основні прояви: висока температура та ознаки запалення. При пневмонії спостерігається задишка, кашель та біль у грудній клітці.
Для лікування вторинного імунодефіциту застосовується низка препаратів:
- Імуномодулятори (лізоцим, інтрерферони), які вбивають віруси, покращують вироблення імуноглобулінів, синтез антитіл, активність макрофагів та Т-клітин;
- Герпетична інфекція, гепатити, ВІЛ, менінгоенцефаліт є показаннями до застосування;