Займенник – самостійна частина мови, слова якої вказують на предмети, але не називають їх. Особисті займенники називаються тому що вони можуть мати обличчя. Займенники я, ми відносяться до першої особи, ти, ви – до другої особи, він, вона, вона, вони – до третьої особи.
Займенники я, ми вказують на того, хто каже. Займенники Ви вказують на того, до кого звертаються з промовою. Займенники він, вона, воно, вони вказують на того, про кого (або про), що говорять.
Займенник (Лат. pronomen) – Самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх, тобто замінює іменник, прикметник і числівник.
Займенник – Це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки та кількості, але не називає їх. Я, ти, він, вона – разом з цілою країною. (= Я, ти, він, вона разом ціла країна.) Це моя книга, а це твій зошит.