Коли енергія термоядерного синтезу в масивному ядрі зірки вже не в змозі чинити опір гравітації, воно «падає на себе» (стискається) зі швидкістю, що досягає 70000 км/с (що приблизно дорівнює 0,23 швидкості світла — с), і це призводить до швидкого зростання температури та щільності.
Якщо маса зірки досить мала, як, наприклад, у Сонця, вона пройде через фазу червоного гіганта і перетвориться на білий карлик. Якщо її маса велика, то зірка почне стискатися під власним тягарем. Відбудеться колапс, який ми можемо побачити як вибух наднової.
Колапс зірки При цьому зірка обертається все швидше і швидше, і зрештою вона вибухає як гіпернова. Ядро масивне зірки при гравітаційному колапсі перетворюється на чорну дірку.