До структури формації входять як економічні, а й соціальні відносини, і навіть форми побуту, сім'ї, життя. Причиною переходу від однієї стадії суспільного розвитку до іншої є невідповідність між збільшеними продуктивними силами і типом виробничих відносин, що зберігається.
Існує кілька типологій суспільних формацій. У догматичному марксизмі виділено 5 типів: первісна, рабовласницька, феодальна, буржуазна та комуністична. У самого К. Маркса можна знайти схему із трьох цивілізацій – докапіталістичної, капіталістичної та комуністичної.
Структура суспільно–економічної формації характеризується, перш за все, категоріями «базис» та «надбудова», але вони не вичерпують усього багатства змісту суспільно–економічної формації. Базис – це сукупність виробничих відносин, що становлять економічний фундамент суспільства.
Матеріальний основою будь-якої суспільно-економічної формації є Певний метод виробництва та відтворення життя, що включає у собі дві основні рушійні сили: продуктивні сили та виробничі відносини.